top of page
Пошук

Навіть кіт вивчив математику ...

  • Ірина Степенко
  • 9 лист. 2015 р.
  • Читати 2 хв

Пам’ятаєте анекдот про двох мам, діти яких навчаються разом? Одна телефонує іншій: «Ти своєму домашні завдання вже зробила? Чудово! Дай мені списати!» Посміхнулися? Ні? І вам зовсім-зовсім не смішно? Що ж, вітаємо, ви - батьки дитини-школяра.

Щоденне виконання нескінченних домашніх завдань здатне викликати відчуття жаху не тільки в самих учнів, але і в їх родичів. Матусі і бабусі, дідусі і тата з острахом чекають настання «часу Х», коли з нутрощів портфеля на світ з’явиться щоденник і пролунає натужно-сумне «на завтра нам задали…» Ставлення дорослих до дитячої роботи, як правило, обмежується декількома моделями поведінки. Одні віддають перевагу жорсткому контролю за виконанням кожного пункту завдання, інші, навпаки, воліють «закривати очі» на домашні вправи, вдовольняючись безликим «уроки зробив?-ага». Є й такі, що, відклавши всі хатні справи, кидаються рятувати «дитятко від напасті», паралельно підключаючи до процесу усіх родичів, друзів, домашніх улюбленців та сусідів з трьох найближчих вулиць. А дехто просто шукає цапа - відбувайла – репетитора, на якого можна зі спокійною совістю перекласти всі домашні завдання і зітхнути з полегшенням.

Небайдужих батьків і батьків майбутніх першокласників постійно хвилює питання, то як же правильно поводитись в даній ситуації? Яку модель поведінки обрати? Як привчити дитину до самостійного виконання домашніх завдань? Спробуємо розібратися. Найперше, про що варто пам’ятати дорослим - домашні завдання дитина завжди повинна виконувати самостійно. В певний час і в певному місці. Батьки можуть лише стежити за процесом і перевіряти кінцевий результат. Тут корисно буде пригадати роботу шкільних груп продовженого дня, де дітям виділяється фіксований час для виконання домашньої роботи, так звана самопідготовка учнів. В цей час вчитель лише спостерігає за процесом, надаючи змогу школярам працювати самостійно. Схожу атмосферу потрібно відтворити і вдома. Дитині нічого не повинно заважати і відволікати, психологічно пригнічувати і травмувати. З першого класу, з найпершого свого домашнього завдання учень має чітко уяснити собі, що всі свої вправи, завдання та обов’язки він виконує самостійно. Батьки, вчителі чи репетитори лише в крайньому випадку можуть корегувати і направляти (а не виконувати!) роботу, а також перевіряти результат!


 
 
 
bottom of page